Перейти до основного вмісту

Хто хоче - критикуйте. Сприймаю як належне

18/09/2017 - 12:34

Хворію.
Не на фронті, і не в Раді. Знаю, що погано... Хто хоче - критикуйте. Сприймаю як належне.
«Бо чого у ту Раду ліз» (цитата)). Хоча: "не ліз". Мав наказ. І отриманий депутатський мандат працює на виборців і Фронт.

Декілька хворобливих думок:
- Революцію не можуть робити нереволюціонери.
- Битися з хлопцями в українській формі, під час війни з Московією - погано.
- Порошенка можна тільки хвалити: чудовий оратор та інтриган, прекрасний окозамилювач, патологічний недотримувач обіцянок тощо. Але, поки що, він Верховний Головнокомандувач… Побачу когось якісно кращого – відразу підтримаю.
- Колись (можливо скоро) Державу очолить хтось інший. Аби не якась промосковська потвора. Бо знову піднімемо Постання…
- «Мінські домовленості» – це «хрінотєнь», яку українці ніколи не сприймуть. Не зважаючи на бажання наших західних «партнерів» і північно-східних ворогів. Знов таки ж, їх реалізація – Повстання.
- Головна проблема України – не в персонах, а у відсутності Ідеології Державотворення, тих підвалин і того курсу, що дасть Перспективу Україні та, в першу чергу, нашій Українській молоді. Основний базис для неї – Ідеологія Українського Націоналізму.
- Головне питання сучасності – Війна і Мир. Хто хоче отримати Мир через компроміси, призведе Державу до поразки. «Народ, який не має честі – не буде мати і хліба.»
Ми здатні перемогти Кремль, але, використовуючи асиметричні методи ведення цієї, Вітчизняної та Священної для українців, Війни.
- На Майдані, одне з пріоритетних гасел було «Дістало!».
Зараз, бачу, людей «дістало» ще більше. Мабуть, революційний процес знову набирає обертів. Головне: не здати Державу, яка, вже тепер, збудована на крові Мучеників і Героїв.
А Вони з Неба бачать все. І саме Вони є головною нашою Небесною силою, яка або молиться за нас, або проклинає нас…
Далі, мабуть, буде. Якщо температура не спаде).
Не судіть строго)…